«Виховання цілісної особистості, патріота з активною громадянською позицією засобами національно-патріотичного виховання та впровадження навчання для життя завдяки партнерству школи з батьками».
Пріоритетними завданнями школи на 2018-2019 навчальний рік є:
- Ефективне впровадження нових державних стандартів в освіті та Концепції Нової української школи.
- Впровадження заходів щодо науково-теоретичної, науково-практичної та методичної підготовки педагогів до роботи в Новій українській школі.
- Опанування новими методиками та технологіями, впровадження в практику нових освітніх трендів: змішане навчання, дистанційне навчання, STEM-освіта, SMART-освіта.
- Удосконалення особистісно-орієнтовної системи неперервної освіти через участь у різних формах курсової перепідготовки.
- Підвищення якості освітніх послуг через утвердження ідей дитиноцентризму, створення партнерської взаємодії учитель-учень.
- Реалізація інклюзивного навчання дітей з особливими потребами.
- Створення умов для рівного доступу до якісної освіти, всебічного розвитку особистості, трудової підготовки, професійного самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними національно-культурними потребами обсягу знань, а також екологічне виховання, фізичне вдосконалення.
- Вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду педпрацівників з питань запровадження інновацій у школі, сучасних освітніх технологій, інтерактивних методів організації навчання та виховання.
- Забезпечення реалізації Плану заходів Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та Програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді у Донецькій області.
- Розширення системи партнерських зв’язків з освітніми закладами інших регіонів/
- Активізація роботи з обдарованими учнями щодо результативності, через . диференціацію освіти, створення умов для формування індивідуальних освітніх маршрутів учнів школи
- Оновлення роботи з питань виховання громадянської свідомості учнів та шкільного самоврядування, з профілактики дитячої злочинності та правопорушень.
- Соціалізація учнів через участь в діяльності громадських організацій, органів учнівського самоврядування, волонтерській роботі.
- Створення безпечних умов з охорони праці для працівників школи, безпечної життєдіяльності для учнів.
- Реалізація системи внутрішкільного контролю на основі дієвих управлінських рішень.
Золоті правила класного керівника
1. Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.
2. Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину,чесний і відвертий у стосунках з нею.
3. У вчителя не має бути "любимчиків", тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найсокровеннішим.
4. Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.
5. Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.
6. Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов'ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.
7. Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям завжди цікаво.
8. Завдання вчителя, як особистості: "знайти себе в собі", "підкорити себе собі", оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме.
9. Учитель повинен володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній вогник самоповаги.
10. Класовод має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам'ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватися.
11. Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.
12. Вчителю слід дорожити довір'ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки.
Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканність особистості, гідність дитини. Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі - це їхня найважливіша робота.
Циклограма роботи класовода
Щоденно:
-
- З'ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класнол журналі.
- Бесіди з учнями, що запізнюються.
- Організація чергування в класі.
- Індивідуальна робота з учнями.
- Контроль зовнішнього вигляду школярів.
- Організація харчування дітей.
Щотижня:
-
- Проведення виховної години.
- Перевірка щоденників.
- Проведення заходів у класі за планом роботи.
- Проведення бесіди з безпеки життєдіяльності.
- Індивідуальні консультації з батьками.( за необхідністю)
Двічі на семестр:
-
- Контроль за станом підручників.
- Зустрічі з батьківським активом.
- Оформлення класного журналу за підсумками семестру.
- Проведення батьківських зборів.
- Складання плану роботи на канікули.
Один раз на рік:
-
- Аналіз та складання плану виховної роботи.
- Проведення відкритого виховного заходу.
- Оформлення особових справ учнів.
- Статистичні відомості про клас (на 5 вересня).
- Робота з підручниками (видача на початку навчального року та здавання наприкінці року).
- Написання характеристик (за необхідністю).
Орієнтовна схема вивчення учня
Анкетні відомості:
1. Прізвище, ім'я, по батькові учня, його вік, школа, клас.
2. Адреса учня,телефон одного з батьків.
3. Склад сім'ї, її культурний та освітній рівень, умови проживання.
4. Стан здоров'я учня.
%. Якими пільгами користується учень, сімя ( Багатодітні, малозабезпечені, і т.п.)
Умови сімейного виховання:
1. Морально-психологічний клімат сім'ї: взаємини у сім'ї (відкритість, замкненість), ставлення батьків та інших членів родини до учня, погляди батьків на виховання.
2. Становище учня в сім'ї: режим дня і дозвілля, контроль за його поведінкою з боку батьків, участь в обговоренні сімейних проблем.
3. Традиції сімейного виховання: допомога батькам, іншим членам сім'ї; наявність, постійних домашніх обов'язків; спільні свята; риси характеру, які проявляє учень в сім'ї (слухняність, вередливість, ледарство, працелюбність, покірність, впертість тощо). Стиль сімейних стосунків: авторитарний, демократичний, ліберальний, байдужий (нейтральний).
4. Організація навчальної діяльності школяра: створення умов для занять (своя кімната, навчальний куточок), допомога батьків під час вивчення уроків і контроль якості їхнього виконання, наявність додаткової навчальної літератури, персонального комп'ютера.
5. Організація дозвілля школяра: створення умов для відпочинку, проведення часу з друзями, наявність домашньої бібліотеки; вплив батьків на вибір книг для читання, телепрограм і кінофільмів для перегляду; вибір друзів, гуртків і секцій; контроль за часом і місцем проведення дозвілля.
Навчання та поведінка учня у класі:
1. Успішність: загальний рівень успішності класу, рівень успішності учня з окремих предметів, тенденції її зміни, вибірковість у вивченні предметів.
2. Ставлення до навчання: мотивація ставлення до окремих предметів, усвідомленість ставлення до навчання, ставлення до уроків, спізнення на уроки, увага змісту навчання на уроках; систематичність виконання домашніх завдань, ставлення до успіхів і невдач своїх однокласників у навчанні.
3. Рівень дисципліни: обізнаність з правилами поведінки учнів та їхнє виконання, наявність навичок культурної поведінки, організованість учня на уроках і поза ними, ввічливість, акуратність, чемність, повага до старших і менших, взаєморозуміння і повага у взаєминах з учителями і ровесниками.
4. Пізнавальна діяльність: особливості сприймання, спостережливість; особливості пам'яті, її типи; характеристика уваги (стійкість, довільність, зосередженість, співвідношення відтворюючої і творчої уваги); ступінь розвитку образного та абстрактного мислення, рівень розвитку логічного мислення; послідовність у викладенні власних думок, уміння міркувати і робити висновки, самостійність у висновках; ступінь розвитку усної і письмової мови.