ДЛЯ ВАС , БАТЬКИ
ПОРАДИ БАТЬКАМ УЧНІВ 1-4 класів
Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання
1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності)вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.
2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, наприклад, вказівка на довідники, генерування правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.
3. Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома.
4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»).
5. Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.
6. Будьте, як вихователь, зразком у поведіні. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.
7. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.
Найголовніша порада
Любіть дитину з усіма його недоліками, не бійтеся визнати і свою недосконалість. А ще навчіть її просто бути щасливою, демонструючи своє життєве кредо: "Хочеш бути щасливим - так будь ним!". Пошук і становлення свого "Я" - це вивільнення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У сім'ях, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права і обов'язки, реакції емансипації проходять більш м'яко і породжують менше конфліктів.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
• Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитину висміюють - він стає замкнутим.
• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячним.
• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина зростає в докір - він буде жити спостоянним "комплексом провини".
• Якщо дитина зростає в терпимості - вона вчиться розуміти інших.
• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливим.
• Якщо дитина зростає в безпеці - вона вчиться довіряти людям.
• Якщо дитина росте у ворожнечі - вона вчиться бути агресивною.
• Якщо дитина зростає в розумінні і доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі і бути щасливим.
ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ
У 1-му класі домашні завдання не задаються.
Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували:
у 2 класі — 45 хв;
у 3 класі — 1 год 10 хв;
у 4 класі — 1 год 30 хв.
У 2-4 класах домашні завдання не задаються на вихідні і святкові дні.
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ
Ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей» Кодексу України про адміністративні порушення.
Ухиляння батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачних законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладання штрафу від одного дп трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення тягнуть за собою стягнення штрафу від двох до чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Учинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим кодексом, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від 3 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Учинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, що їх заміняють, від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
ПОГОВОРИМО ПРО НЕБАЖАННЯ ЧИТАТИ
Як часто доводиться чути, що дитина не любить читати, навіть до сліз доходить!.. З давніх-давен прийшла до нас думка: «Люди перестають мислити, коли перестають читати». І батьки, і вчителі відзначають той факт, що діти сьогодні читають вкрай мало, нерідко тільки ті твори, які задають в межах шкільної програми (та й то скорочену версію). Домашні бібліотеки не приваблюють їх взагалі. Підлітки, замість того, щоб читати великі твори, передивляються класику «на відику», який є у значної частини сімей.
Не секрет, що є родини, де ввечері або у вихідний день телевізор працює цілодобово, а більшість куплених в часи дефіциту книжок стоять у шафі за склом і просто прикрашають інтер'єр. У таких родинах дитина бачить батька з газетою в руках і практично ніколи — з книжкою. Це формує ставлення до книги як до речі, без якої можна нормально прожити. Тоді вимогу до дитини: «Вимкни телевізор негайно і сідай читати!», — треба зняти. І робити з цього трагедію не варто. Хтось із ваших знайомих вміє і любить в'язати та шити, а ви — ні, і живете при цьому без комплексів і почуття неповноцінності.
Всі люди — різні. І якщо ваша дитина не хоче читати, порівнюйте її не з сусідською дівчинкою, яка вільно читає у 5 років, а із собою. Так буде об'єктивніше. Якщо ви все-таки хочете, щоб дитина любила читати, хай вона чує, як ви обговорюєте з чоловіком, бабусею чи подругою прочитану книжку. Та й просто бачить вас із книгою в руках. При цьому принципово неважливо, що дитина цієї книжки не читала і не знає її зміст. Головне, що ви ставитеся до книжок серйозно, цінуєте і поважаєте гарну літературу. І добре, якщо це будуть не тільки художні книжки, але й газети, якісно ілюстровані журнали. Ваш позитивний приклад стане ціннішим для формування потреби в читанні, ніж довгі лекції щодо користі книжок.
Не випереджайте подій, якщо йдеться про дошкільника. Навчиться малюк читати швидко, перестане вважати це важкою роботою — і почне читати. Можливо, навіть доведеться думати над тим, як зробити так, щоб син не «ковтав» книжок, не читав під ковдрою, псуючи зір, не їв із книжкою в руках.
І ще кілька порад для позитивного залучення дитини до читання:
• уникайте на перших етапах неілюстрованої літератури з дрібним шрифтом та в м'якій обкладинці, яка не дає книжці повністю розгорнутися;
• не допускайте тиску на дитину з приводу техніки читання (з годинником в руках і суворим виразом обличчя), покарання, погроз на зразок: «Якщо ти зараз не візьмешся за книжку, то...», оскільки це може призвести до зворотної реакції — сталої нелюбові до читання взагалі;
• дуже уважно поставтеся до змісту підібраних книжок — вони повинні бути дуже цікавими, захопливими, написаними зрозуміло і просто, краще короткі, ніж довгі;
• привчайте охайно, з любов'ю ставитись до книжок, але не забороняйте дитині роздивлятись літературу, яка, з вашої точки зору, ще не відповідає віку або є занадто дорогою; хай роздивляється ілюстрації, читає короткі підписи і мріє про ті часи, коли сама, без допомоги дорослих зможе все це прочитати;
• використайте маленьку хитрість: початок описового характеру прочитайте самі, а коли події почнуть розгортатися і сюжет стане динамічнішим, запропонуйте дитині дочитати самій;
• перевіряйте, чи доступний текст для розуміння, оскільки інколи книжки містять незрозумілі слова або звороти;
• підвищуйте техніку читання завдяки ігровим прийомам роботи з текстами-анаграмами, запропонуйте читати слова або речення, де букви в словах помінялися місцями (ялубко, змаи, озоре, тсіл, дургтощо); варто використати книгу В. Едигея «Вчися читати, малюк»;
• запропонуйте дитині знаходити помилки в тексті, який ви читаєте вголос, а вона очима стежить за правильністю вимовлених слів.
Проте, пам'ятайте, що навчити малюка читати — не самоціль виховання. Не робіть з цього предмет постійного обговорення, не концентруйтеся на цьому занадто. Обережно і обачно, ненав'язливо для дитини розвивайте техніку читання — і в результаті це підвищить інтерес до книги.